Боспорське царство
, створилося в 6 в. до Хр. з грец. та місц. поселень на Керчинському півострові й на Тамані, обабіч Керчинської протоки. В часи розквіту в 1 в. до Хр. приєднало Херсонес і охоплювало майже увесь Кримський півострів, озівське узбережжя, пониззя Дону та пониззя й сер. течію Кубані. В 13 вв. у васальній залежності від Риму, в 4 в. знищене гунами; було найбільшим постачальником хліба до Греції, особливо Атен, Корінту та її островів (Кос, Лесбос, Родос, Тасос, Хіос). [М. М.]Населення Б. ц. було мішане: греки, таври, скити, синди, меоти, прасловяни, але місцеве населення незабаром переважило грецьке, що видно з багатих поховань 43 вв. до Хр. 1 12 в. по Хр. Культура місц. населення не була приглушена грец., навпаки, вона дедалі розвивалася і в перших вв. по Хр. надавала вже основного кольориту навіть культурі столичних центрів царства (Пантікапей). З кін. 5 в. до Хр. Боспор зайняв перше місце у ювелірному виробництві півд. України. [Я. П.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|