Спочатку Б. ш. мали характер греко-слов., із слов. мовою викладання, друге місце займала грец. мова (Б. ш. називали також грецькими). Пізніше Б. ш. наблизилися орг-цією й навчанням до єзуїтських шкіл (з латинською гол. мовою), зокрема школи, які мали зразком Києво-Могилянську Колегію. Програмою навчання більшість Б. ш. відповідала тодішнім сер. школам: клясичні мови, діялектика, реторика, поетика, гомілетика (наука духовного красномовства), аритметика, геометрія, астрономія, музика (церк. співи); в деяких Б. ш. викладали правос. богословіє і знайомили (з полемічною метою) з кат. богословієм. Б. ш. були приступні для різних шарів суспільности; учнів вирізняли (передні місця в клясах) не за походженням, а за успіхами (на відміну від єзуїтських шкіл). В школах була сувора дисципліна (включно до тілесних кар). Сироти й учні з незаможних родин жили в бурсах. До викладачів ставилися вимоги зразкової поведінки й доброї пед. підготови. Б. ш. багато спричинилися до ширення рел, і нац. свідомости та розвитку укр. культури, зокрема видаванням підручників, особливо з мов. Чес. педагог Я. А. Коменський чимало використав з практики Б. ш. для своєї �Великої дидактики�. В несприятливих політ, умовах Б. ш. в кін. 17 в. й у 18 в. занепали. [П. Поліщук]