Брюховецький Іван (+1668), гетьман Лівобережної України. Козак чигиринської сотні (1650), дворянин Б. Хмельницького, виконував його дипломатичні доручення; після смерти Хмельницького опинився на Запоріжжі (1659) і став там кошовим отаманом (166163). 1663 на т. зв. Чорній Раді під Ніженом, спираючись на запорожців, козацьку чернь і Москву (т. зв. Батуринські статті), здобув гетьманську булаву. Після розправи з своїми противниками (полк. Сомком і Золотаренком) їздив урочисто 1665 до Москви, де віддав усю Україну під безпосередню владу царя і його воєвод, пожертвувавши таким чином укр. автономією. За це дістав чин боярина. Але Б. тоді вже втратив популярність серед широких кіл населення, що так багато від нього сподівалося. Під впливом всенар.обурення . Андрусівським договором Б. 1668 зірвав з Москвою й підняв проти царя повстання, проте розлютований коз. натовп убив його 7.6.1668 (ст. ст.) в с. Будищах б. Опішні. [Б. К.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|