Брюкнер (Brckner) Александер (1856 1939), визначний поль. філолог, проф. ун-ту в Львові, потім Берліні, д. чл. НТШ. Представник молодограматичного напряму в мовознавстві й філол. школи в іст. літератури, Б. лишив багато праць із загальної славістики й балтистики, слов. мітології, етнографії, кирило-методіївських проблем, польоністики тощо, важливих і для укр. мовознавства, надто його Sownik etymologiczny jzyka polskiego (1927), дарма що загалом ставився до укр. мови як маловартісної з філол. погляду, бо ніби переповненої позиченнями з поль. до такої міри, що вона втратила внутр. систему. Б. заперечував укр. вплив на давньополь. мову, а великий укр. вплив на поль. мову сер. доби намагався звести до засвоєння елементів льокальних і вульґарних. Список праць Б. (до 1927) у Studia staropolskie. Ksiga ku czci A. Brcknera (1927). [Ю. Ш.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|