Бучко Іван (*1.10.1891), архиєп., церк. і гром. діяч, родом з Германова б. Львова, вчився у Львівській Акад. Гімназії, згодом студіював богословіє в Римі (1911�15), свячений на свящ. 1915, д-р богословія з 1922, ректор Малої Семінарії у Львові, 1929 номінований титулярним єп. Каді й помічником митр. Галицького. Бувши еп.-помічником, розгорнув широку орг. діяльність у ділянці архиєпархіяльної адміністрації, піднесення рел. життя вірних, активізації кат. молоді (Укр. Молодь Христові � 1933, Кат. Акція), оборони Церкви й народу під поль. окупацією, зокрема під час �пацифікації�; постійний учасник конференцій єпископату, міжнар. конгресів (Будапешт) і т. д. В 1939 візитатор укр. колоній у Півд. Америці, згодом Ген. Вікарій Філядельфійського Екзархату в Півн. Америці та душпастир Нью-Йорку. З 1942 р. перебуває постійно в Римі, заступаючи укр. церк. і нац. справи при Затикані. З 1946 р. Апостольський Візитатор українців у Зах. Европі. В 1953 піднесений до гідности титулярного архиєпископа леокадійського. Оборонець укр. політ, еміграції після 1944 р. в Европі. Церковний організатор і адміністратор, покровитель укр. культури і наук. працівників, почесний чл. НТШ, д-р г. к. УВУ і УТГІ. [А. В.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]