Будники (від �буди� � лісові хати, згодом місця виробництва поташу), лісові промисловці, що випалювали ліси й виробляли вугілля, смолу, а головне � поташ. Лісові промисли розвинулися на Україні в 16�17 вв.; в цей час у зв�язку з посиленням вивозу до Зах. Европи поль. магнатами дерева й попелу, з якого виробляли поташ, ліси в Галичині й на Правобережній Україні зазнали величезного нищення; будницькі промисли в лісах, які належали містам, були обмежені через привілеї, надані шляхті, що тривали й далеко пізніше. В кін. 17 в. буди поширилися в півн.-сх. частині України, найбільше на Чернігівщині. Одночасно почалося добування смоли й дьогтю в лісах Слобідської України. У 18 в. виробництво поташу, сконцентроване в лісових масивах на півночі Лівобережжя, а також у Карпатах, належало до найпоширеніших промислів на Україні. За часів Петра І вивіз поташу з України за кордон дозволявся лише через рос. порти. У 19 в., в зв�язку із занепадом поміщицьких маєтків, постанням модерної пром-сти і ростом техніки будницькі промисли швидко занепали. [Р. М.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]