Бюджет України. Позбавлена держ. незалежности, Україна, природно, не могла мати власного Б. її фінансове життя було підпорядковане Б. Російської імперії і Австро-Угорщини, до яких у 19 � на поч. 20 в. входили укр. території. В 1917 й 1919�20 рр. іст. обставини (рев. зміни й безнастанні війни) не давали змоги урядам УНР і ЗУНР скласти і реалізувати свої держ. бюджети. Перший Б. України був складений за Гетьманату на 1918 р. Прибутки 3 249 000 000, видатки 5346000000 карб. Дефіцит мав би бути покритий випуском кредитових білетів Держ. Банку (див. Банкноти) і білетів Держ. Скарбниці. Після больш. окупації 1920 р. Б. УССР став не лише фактично, але й формально складовою частиною держ. Б. СССР, і тому Б. УССР можна розглядати лише спільно з Б. СССР.

Державний Б. СССР до 1938 р. мав назву єдиного держ. Б. СССР і включав у собі загальносоюзний Б. (до 75%) і бюджети союзних республік. З 1938 р. до нього включено місцевий Б. і засоби соціяльного страхування.

Місцевий Б. � це бюджети міські, обл., районові, сіль. До видатків місцевого Б. УССР належать: утримання місцевих установ, комунальне господарство, нижча і позашкільна освіта, утримання курортів, санаторій та ін. лікувальних закладів, охорона материнства, інвалідні установи, с.-г. дослідні станції, показні пункти, ветеринарна допомога, аґроосвітня праця. Прибутки місцевого Б., складаються з таких надходжень: 1. Місцеві податки � рентний податок з будівель, цільовий збір з торгівлі та деякі ін.; це перев. міські податки, вони дають усього 10% прибутків. 2. Відрахування від держ. податків � 75% з с.-г. податку, прибуткового податку з приватних осіб та установ, прибуткового податку з колгоспів і 100% з пром. податку з приватних осіб та установ. Крім того, щорічно встановлюється % відрахування з податку з обігу та позик. 3. Неподаткові прибутки від майна та підприємств місцевого підпорядкування. З заг. суми на міські бюджети УССР припадає 30%, на обласні 25�30%, районові 20% і на сільські понад 20%.

Бюджет УССР, як сказано, є складовою частиною держ. Б. СССР. Лише 1/5 всіх прибутків, що надходять із території УССР, і 1/5 видатків, які йдуть на потреби УССР, переводяться за Б. УССР. Решта переходить через загальносоюзну частину держ. Б. СССР. Розподіл прибутків і видатків між загальносоюзним В. і республіканським регулюється бюджетовим. правом. За воєнного комунізму 1920�23 рр. Б. власне не існував, лише були прибутково-видаткові кошториси, які за цілковитої госп. руїни та інфляції тих часів не мали жадного значення. За т. зв. непу (нової екон. політики) перший Б. УССР складено на 1923� 24 р. в загальній сумі 44 700 000 карб. На кінець непу Б. УССР зріс до 605800000 карб. (1929�30). Причиною такої зміни були зростання усуспільненого сектора і знецінення сов. грошової одиниці. Прибутки Б. УССР за непу складалися переважно з відраховань (99%) від простих податків (с.-г. податок, пром., прибутковий). З неподаткових прибутків до Б. УССР віднесено ті, які мають своїм джерелом діяльність респ. нар. комісаріятів (тепер міністерств). Відраховання від гербового збору (див. Оплати) служили за вирівняльний фонд; % встановлювався щорічно Наркомфіном СССР. Видатки Б. УССР складали: на нар. господарство до 30%), на культурно-освітні й соціяльні цілі до 20%, на адміністрацію до 10%; 40% передавалося до місцевого Б. Зростання Б. УССР тривало й після 1930 р. під впливом тих же причин. Крім того, до Б. УССР 1938 р. включено місцевий Б. Розміри Б.: 1937 р. 4070000000, 1941 � 8200000000, 1948 � 14700000000, 1952 � 17700000000 карб., 1953 � 18 200 000 000, 1954 р. � 23 080 000 000 карб. Склад прибутків змінився. В наслідок дальшого зростання усуспільненого сектора роля простих податків дуже зменшилася. Головне джерело Б. союзних республік � це Відраховання (до 75%) від податку з обігу і з позик. Самостійні джерела відіграють дуже незначну ролю. У видатках до 1937 р. головне місце займали Відраховання до місцевого Б. В Б. на 1954 р. видатки розподіляються так: 13 600 000 000 карб. на соціяльно-культурні заходи, 7 400 000 000 на фінансування нар. господарства, 2 070 000 000 на адміністрацію. З того видатки тільки республіканського Б. становлять 9 800 000 000, решта припадає на місцевий Б. Прибутки ж республіканського Б. становлять 18 700 000 000, отже лише 50% прибутків переходить через респ, Б. і передаються місцевим бюджетам. Мала сума видатків на нар. госп-во порівняно з загальною сумою видатків на цю мету в держ. Б. СССР (216 000 000 000) пояснюється тим, що величезна більшість цих видатків переводиться за загальносоюзним Б. Так само воєнні видатки переводяться виключно за загальносоюзним Б. Роля їх у Б. СССР починає особливо зростати з 1936 р. і в роки війни доходить до 60% усієї суми видатків. В сучасному Б. СССР видатки на фінансування нар. госп-ва становлять до 45%, воєнні понад 20%.

Література: Неманов Л. Финансовая политика Украины. К. 1919; Кабачків І. Структура держ. бюджету на Україні й у Чехо-Словацькій Республіці. Прага 1932; Гловінський Є. Фінанси УССР. В. 1939; Ровинский Н. Финансовая система СССР. М. 1952; див. також ЕУ І, стор. 1124�28. [Є. Ґловінський]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]