Билини, епічні пісні княжої доби, що на Україні до нових часів не збереглися; виконуються переважно на півночі Росії (нар. рос. назва � �старины�). Про виникнення й тривале існування Б. на укр. території свідчать сліди їх в ін. творах укр. нар. словесности � в леґендах, колядках, весільних піснях тощо, а також згадки про деяких героїв Б. в літописах княжої доби і в творах 16� 17 ст. Б. поділяються на кілька циклів. Цикл передхристиянський (найбагатший на мітологічні мотиви) обіймає Б. про багатирів Микулу Селяииновича, Святогора й Вольгу Всеславича; Б. про Вольгу зв�язані з літописними переказами про кн. Олега і Ольгу. Б. київського циклу мають в центрі образ кн. Володимира, в якому сполучилися риси Володимира В. і Володимира Мономаха; до київ. циклу належать Б. про Іллю Муромця (в старіших згадках � Муровця, багатиря чернігівського походження, могилу якого показували в Києво-Печерській Лаврі в 17 в.), Добриню, Альошу (Олександра) Поповича, а також про загибель багатирів. Київський цикл відображає в основному боротьбу з �невірною силою� � кочовиками. Низка Б. має зв�язок із князівствами волинським і галицьким: про кн. Романа, Дюка (Дуку) Степановича, Чурила Пленковича, Михайла Козарина та ін. На думку укр. дослідників, Б. зникли в нар. пам�яті в 17 в., коли нові бурхливі події спричинилися до створення ін. героїчного епосу козацьких дум.