Гайдамаки, назва різних укр. військ. формацій, що постали 1917 у висліді т. зв. українізації частин рос. армії або рев. шляхом, як правило проти волі рос. військ, командування. Більшість гайдамацьких частин розпорошилася під час розвалу рос. армії; деякі з них, як Гайдамацькі коші в Катеринославі і Одесі, Гайдамацькі курені в Умані й Олександрівському та Гайдамацький Курінь, зформований у Фінляндській дивізії (рос. армії), в грудні 1917 брали участь у боях із наступаючими больш. військами; розбиті з великими втратами, вони перестали існувати. Лише дві формації Г. увійшли в лютому 1918 до складу регулярної укр. армії: Гайдамацький Кіш Слобідської України і Гайдамацький кінний полк ім. К. Гордієнка. [З. С.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]