Гайдудорозька єпархія, гр.-кат. єпархія в Угорщині від м. Гайдудороґ (Hajd�dorog), в півн.-сх. частині угор. низовини, першого осідку єпархії; Г. є. була створена 1912 р. Францом Йосифом І під тиском угор. уряду і затверджена Пієм X. Вірні Г. є. � угорці сх. обряду, перев. нащадки зугорщених українців, які компактними островами і в діяспорі жили в півн.-сх. частині Угорщини, продовжуючи закарп. укр. поселення в Паннонській низовині; в 17�18 вв. серед них існувала ще �руська� нац. свідомість і деякі форми власного культ. життя (див. також Угорщина і Закарпаття). Угорщення охопило їх повністю в 19 в., руйнуючи рештки самобутности в ц.-слов. мові і церк. орг-ції. В кін. 19 в. серед зугорщеного кліру й світської інтелігенції почався підтриманий угор. урядом рух за запровадження угор. богослужбової мови в зугорщених парохіях та за відокремлення їх від укр. мукачівської і пряшівської єпархій. Угор. мова була запроваджена в богослужбу без схвалення Риму; канонізуючи Г. є., Пій Х затвердив для нової єпархії старогрец. мову як літургічну з паралельним вживанням угор. (як, напр., в латинській церкві). Одначе угор. гр.-католики запровадили тільки угор. мову. До складу Г. е. спочатку входили 162 парохії, з них 8 вилучених із пряшівської, 70 з мукачівської, а 83 з рум. єпархії в Трансільванії. Після 1919 р. більшість рум. парохій опинилася в Румунії, так що тепер до складу Г. є. належать перев. парохії, які входили колись до складу укр. єпархій. Ч. угор. гр.-католиків 1930 р. 201 000 (2,3% населення), перев. в Г. є. і частково в апостольській адміністратурі в Мішкольці. Першим єп. Г. є. був Стефан Міклошій, а його наступником став теперішній єп. Микола Дудаш, що є одночасно апостольським адміністратором у Мішкольці. Нині осідок Г. є. � в м. Ньїредьгаза. [В. М.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]