Галицька митрополія, була заснована 1302�03 за благословенням царгородського патріярха Атанасія, стараннями гал.-вол. кн. Юрія І; до складу її увійшли єпархії гал., володимирська, перемиська, луцька, турівська, холмська. До 1347 були митрополити Нифонт, Петро, Гаврило, Теодор. 1347 під впливом домагань моск. кн. Семена (київські митрополити перебували з 1320 в Москві) Г. м. була скасована. У 1371 царгородський патріярх Філотей відновив її, і митр. став гал. єп. Антоній; наступник останнього � луцький єп. Іван (1392�1401) не дістав затвердження патріярха; 1401 київський митр. Кипріян позбавив Івана гідности й Замкнув у монастирі. Не зайнята Г. м. перестала існувати, а київський митр. став іменуватися �київським, галицьким і всея Руси�. Вдруге Г. м. відновив 1807 папа Пій VII; першим її кат. митр. став перемиський єп. Антін Ангелович (1807�14); за ним митрополитами були: Михайло Левицький (1816�58), Григорій Яхимович (1860�63), Спиридіон Литвинович (1864�69), Йосиф Сембратович (1870�82), Сильвестр Сембратович (1885�98), Юліян Сас-Куїловський (1899), Андрей Шептицький (1900�44), Йосиф Сліпий (1944). [М. С.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]