Газова промисловість
, важлива галузь паливної пром-сти, яка добуває горючі природні гази й виробляє штучний світильний газ шляхом газифікації твердого палива звичайно камяного вугілля. Г. п. дає продукт, у кілька разів дешевший від вугілля. Штучний горючий газ винайдено з поч. 19 в.; спершу його застосовували лише для освітлення. На Україні газове освітлення вулиць перша дістала Одеса (1866), згодом Харків, Львів, Київ, Чернівці, пізніше в цих і ін. містах стали вживати газ як паливо. Перед другою світовою війною єдиною модерною газівнею на Україні була львівська (потужність 25 000 кубічних м на добу), застарілою була одеська (15 000), не діяли київська й харківська. Інтенсивна газифікація почалася після війни у звязку з використанням природних горючих газів Дашави на Передкарпатті і проведенням газопроводу Дашава-Київ 194648, продовженого 1955 до Москви. В Києві, Львові, в ряді ін. міст (напр., Дрогобич, Стрий, Тернопіль, Вінниця, Бердичів), а також районових сіл, через які проходить газопровід, вугілля як паливо частково замінено дешевшим газом: у Києві газифіковано (1952) 80 000 квартир і бл. 800 комунально-побутових і пром. підприємств, у Львові понад 50000 квартир, частково газифіковано автомобільний транспорт. Крім того, 40 000 помешкань у 39 містах одержують газ у бальонах. 1955 р. газом користалося 8 обл. і 12 ін. міст УССР; здобуто бл. 5 мільярдів кубічних м природного газу, або пол. продукції всього СССР (10,3 мільярдів кубічних м). У паливному балянсі УССР газ становить всього 3,3%. За 195660 рр. запляновано збільшити споживання газу в УССР у 2,6 рази.Запроектовано сильне поширення Г. п. протягом 6 пятирічки. Добування природного газу має зрости більш ніж удвоє, зокрема, після відкриття в 1955 р. багатьох родовищ горючих газів на Полтавщині і, гол., б. с. Шебелинки, Балакліївського р-ну Харківської обл.; газифікація обійматиме Харків (газопровід до Харкова на 76 км довжини, частина газопроводу Шебелинка Харків Курськ Орел Брянськ, уже готовий) і ряд міст Донбасу. Міста сх. Донбасу діставатимуть природний газ із Ставрополя (газопровід Ставропіль Москва). Коксовий газ одержуватимуть кілька міст Донбасу й Дніпровий пром. р-н за допомогою газопроводу з Донбасу до Дніпропетровського й Кривого Рогу. Використання карпатських родовищ природного газу й будівництво нових газопроводів дадуть змогу газифікувати міста Підкарпаття (напр., Станиславів, Чернівці), а також Камянець Подільський. Разом у 195660 плянуеться газифікувати 35 міст УССР (з них 23 природним газом), бл. 350 000 квартир.
Больш. влада використовує Г. п. насамперед як цінну сировину для хемічної й воєнної пром-сти, ставлячи потреби населення на другий плян. Велика частина газу з України йде до РСФСР: з Дашави до Москви і, через Мєнськ, до Ленінграду з відгалуженням на Вільну й Ригу; газ із Шебелинки через Харків піде до Курську, Орла, Казані, Ґорького. [Р. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|
|
|
|