Генеральний писар, чл. ген. старшини, керівник Ген. Військ. Канцелярії в коз. війську й гетьманській державі. Г. п. сполучав функції держ. канцлера і мін. закорд. справ; зберігав держ. печать.

За УНР генеральний писар, держ. урядовець із становищем міністра, що зберігав держ. печатку та документи і стверджував їх законність; пост існував з 28.6.1917 до 22.1.1918. Г. п. був спершу П. Христюк, з 3.9.1917 О. Лотоцький, в листопаді справи провадив заступник Г. п. І. Мірний. З 22.1.1918 замість Г. п. визначено пост держ. писаря.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]

 

Книгарня Горизонт

 

Сайт управляется системой uCoz