Генеральна Військова Канцелярія, центр. установа в гетьманській державі 17�18 вв., за допомогою якої гетьман здійснював свою військ. й цивільну владу. В період 1648�1720 рр. це була канцелярія гетьмана, де виготовлялися й зберігалися держ. акти; нею керував генеральний писар. З 1720 Г. В. К. стала колеґіяльною установою, реорганізованою на вимогу рос. влади, яка одночасно обмежила її компетенції, перебравши в свої руки ряд адміністративних функцій. До колегії (�присутствія�) Г. В. К. в окремі періоди належали і рос. члени на паритетних правах. Із скасуванням гетьманату в 1764 Г. В. К. перестала існувати.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]