Гермайзе Йосиф (*1892), історик жид. походження, родом із Києва; чл. УСДРП. Проф. Київського Ін-ту Нар. Освіти, наук. співр. ВУАН, секретар її іст. секції, керівник Археографічної Комісії. Автор праць: Нариси з історії рев. руху на Україні (1926), Коліївщина в світлі новознайдених матеріялів (Україна, І-ІІ. 1924), Україна та Дін у 17 ст. (Записки Київського ІНО, III. 1928) і ряду статтей, присвячених гром. рухам на Україні 1920 ст., укр. історіографії, літературі. За ред. Г. видано Коденську книгу судових актів (Укр. Архів, II. 1931), Матеріяли до історії укр. руху за світової війни (Укр. Археографічний З6., І. 1926). Заарештований 1929 і засуджений у процесі СВУ на 6 рр., відбував увязнення в Ярославлі й на Соловках; оселений після відбуття кари в Саратові, незабаром був знову заарештований. Дальша доля невідома.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|
|
|
|