Гетьманський Уряд
Української Держави 1918 р., був створений переворотом в Києві 29.4.1918, коли зїзд Союзу Земельних Власників проголосив гетьманом ген. Павла Скоропадського. 29.4.1918 були оголошені «Грамота до всього укр. народу» і «Закони про тимчасовий держ. устрій України», що, касуючи владу УНР, «тимчасово, до вибрання сойму», передавали усю законодавчу й виконавчу владу гетьманові, який одночасно ставав «верховним воєводою армії й фльоти» (докладніше про устрій див. ЕУ І, стор. 51213 і 649). Після кількаденних переговорів 3.5.1918 була зформована рада міністрів, що, після деяких змін, складалася з таких осіб: гол. і мін. внутр. справ Ф. Лизогуб, закордонних справ Д. Дорошенко, військ. О. Рогоза, фінансів А. Ржепецький, торгівлі С. Гутник, зем. справ В. Колокольцов, харч. справ Ю. Соколовський, культів В. Зіньківський, нар. здоровя Ю. Любинський, освіти М. Василенко, шляхів Б. Бутенко, юстиції М. Чубинський, праці Ю. Ваґнер, держ. контролер Г. Афанасьєв, держ. секретар І. Кістяковський.Протягом літа 1918 в Раді Міністрів відбулися зміни: мін. харч. справ став С. Гербель, юстиції О. Романов, внутр. справ І. Кістяковський, держ. секретарем С. Завадський. Мін-ва, що їх мала УНР, були переформовані (гол. змінені товариші міністрів; урядовці в масі залишалися від попереднього періоду). Для керування місцевою адміністрацією були призначені губ. і пов. старости.
Коли в звязку з поразкою центр. держав частина членів Ради Міністрів стала орієнтуватися на Антанту і протеґовану нею політику відновлення «єдиної неділимої» Росії, про що 10 міністрів подали записку, гетьман розпочав переговори з представниками опозиційного до його влади Укр. Нац. Союзу. Порозуміння не було досягнено, однак до Ради Міністрів увійшли чл. УПСФ; кабінет, зформований 1924.10.1918 Ф. Лизогубом, мав такий склад: гол. Ф. Лизогуб, мін. закордонних справ Д. Дорошенко, військ. О. Рогоза, внутр. справ В. Рейнбот (тимчасово керуючий), фінансів А. Ржепецький, ісповідань О. Лотоцький, нар. освіти П. Стебницький, зем. справ В. Леонтович, харч. С. Гербель, юстиції А. Вязлов, торгу й пром-сти С. Мерінґ, шляхів Б. Бутенко, праці М. Славинський, нар. здоровя В. Любинський, держ. контролер С. Петров, держ. секретар С. Завадський. В грамоті з 29.10.1918 гетьман заявляв, що стоятиме «на ґрунті незалежности Української Держави», й обіцяв прискорити проведення аграрної реформи та підготовляти скликання укр. сойму. Однак надія порозумітися з переможною Антантою спонукала гетьмана до оголошення 14.11.1918 грамоти про федерацію з майбутньою, не больш. рос. державою. Одночасно з проголошенням федерації був зформований новий кабінет перев. із рос. монархістів у складі: гол. і мін. зем. справ С. Гербель, закордонних справ Г. Афанасьєв, військ. Д. Щуцький, морських А. Покровський, внутр. І. Кістяковський, освіти В. Науменко, ісповідань М. Воронович, фінансів А. Ржепецький, шляхів В. Лянберґ, торгівлі С. Мерінґ, юстиції В. Рейнбот, нар. здоровя В. Любинський, праці В. Косинський, харч. справ Г. Глинка, дорж. контролер С. Петров. В цей час почалося повстання Директорії, до якого Укр. Нац. Союз давно вже готувався у порозумінні з Січовими Стрільцями. 14.12.1918 гетьман Скоропадський зрікся влади, передавши її Раді Міністрів, які віддали себе в руки Директорії (див. ЕУ І, стор. 51217). [Р. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|
|
|
|