Гідроенерґія
, водна енергія (т. зв. біле вугілля), енергія, витворювана падаючою водою через турбіну-двигун, тепер використовується насамперед для продукування електроенергії. Використання Г. в малих маштабах було відоме на Україні з княжих часів, а ще більше з 15 в.; воно полягало в одержанні механічної сили й застосування її на місцях гол. водяні млини, пізніше тартаки. Перші гідроелектростанції зявилися на Україні на поч. 20 в.; це були невеликі заклади для місц. потреб. Широке використання гідроресурсів почалося тільки в 1920-их рр.Гідроенерґетичні ресурси в межах сучасної УССР обчислюються на 3 200 000 кіловатів; вони порівняно невеликі й становлять лише 1,15% гідроресурсів СССР і 0,16% світових. Причиною є рівнинність укр. рік, їх перев. маловодність і нерівномірність стікання протягом і одного року, і багаторічного періоду. Гідроресурси України зосереджені гол. в системі Дніпра, потенціяльна енергія якого доходить до 2 000 000 квт; значно менші Гідроенерґетичні ресурси мають р. Бог (140 000 квт) в його сер. і дол. частині, сер. і дол. Дністер, Дінець, Десна; чималі водні ресурси мають річки Карпат (800 000 квт). Далеко більші водні ресурси гірських річок Півн. Кавказу, але вони лежать здебільша за межами укр. етногр. території; гідроресурси Кубанщини обчислюють на 2 000 000 квт.
Початок широкого використання цих водних ресурсів звязаний із пляном електрифікації СССР, опрацьованим за ініціятивою Леніна 1920, ГОЕЛРО. Ще в 1923 потужність невеликих гідроелектростанцій тодішньої УССР становила 46 700 квт, або бл. 2% всього можливого запасу гідроенергії УССР. Картина різко змінилася після збудування в 192732 потужної Дніпровської Гідроелектростанції (Дніпрельстан, Дніпрогес), тоді найбільшої в Европі, з потужністю 558000 квт. В 1940 р. Г. УССР дала 885 000 квт, або бл. 1/4 потенціяльної; без Дніпрельстану Г. в УССР була використана ледве на 10%. Після знищення Дніпрельстану під час війни його відбудовано (1948) і збільшено потужність до 750 000 квт. З післявоєнних плянів розбудови водного госп-ва України, зокрема, Великого Дніпра, реалізовано покищо в 195055 частинно будівництво Кахівського гідровузла з заг. потужністю 250 000 квт і Дубосарської гідростанції на Дністрі (бл. 80 000 квт, на території Молдавської ССР); збудовано ряд гідростанцій місц. значення, потужністю 5001000 квт, перев. для потреб сіль. госп-ва і комунальних, напр., на р. Бог (разом потужність 10 000 квт, або 8% потенціальних можливостей), на Збручі тощо. Майже не використано Г. Карпат (потужність Теребле-Ріцької гідростанції становить ледве 40 000 квт). Загалом потужність гідроелектростанцій УССР у 1955 становила бл. 1 000 000 квт, або 31% потенціяльних можливостей (Г. всього СССР 23 000 000 квт, усього світу бл. 100 000 000 квт) і становить бл. 15% усіх електроресурсів УССР. Протягом 6 пятирічки (195660) мають бути збудовані нові гідроелектростанції на Дніпрі Кременчуцька (450 000 квт) і Дніпродзержинська (250 000 квт), так що в 1960 р. гідроресурси Дніпра були б використані на 80%; на дальшому пляні стоїть будівництво Канівського (потужність 250 000 квт) і Київського гідровузлів. До 1960 плянуеться будівництво великої гідроелектростанції б. Могилева на Дністрі (потужність 250 000 квт?) і ряду невеликих гідростанцій на р. Бог на 130 000 квт; плянується використання водних ресурсів карпатських річок (див. також Електроенерґія, Дніпро, Дніпрельстан). [Р. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|
|
|
|