В другій пол. 19 і в 20 в. значення нац. Г. на Центр, і Сх. Україні мав лЗаповіт╗ Т. Шевченка, постійно виконуваний під час урочистих маніфестацій, в Галичині 19 в. Ч спершу лДай, Боже, в добрий час╗ Ю. Добриловського, згодом лМир вам, браття, всім приносим╗ І. Гушалевича (1848 визнаний Гол. Руською Радою у Львові за нац. Г. гал. українців), пізніше Ч лНе пора╗ І. Франка; на Закарпатті Ч лЯ русин бив╗... і лПодкарпатськії русини╗ О. Духновича (офіц. Г. Закарпаття до 1938). Після богослужень по укр. церквах співають молитву О. Кониського лБоже Великий Єдиний╗. Гімнами амер. українців є лДалека Ти, а близька нам╗ В. Щурата і лГеть за морем╗ О. Грицая (муз. С. Людкевича) (Докладніші відомості і текст держ. Г. з нотами Ч див. ЕУ І, стор. 33Ч34).

В УССР постановою Верховної Ради з 1.1.1950 ухвалено Г. (лЖиви, Україно╗) на слова М. Бажана і П. Тичини (музика А. Лебединця), що пропаґандивно підносить лщастя╗ для України належати до СССР. [Р. М.]