Глаголиця, давня система слов. письма, укладена св. Кирилом. Джерела Г. спірні. Були спроби вивести її з візант. курсиву (Тейлор, Яґіч), з коптського письма (Фортунатов), з комбінації елементів грец. курсиву, уставу і орієнтальних елементів (Трубецкой) тощо. Г. була рано заступлена кирилицею під візант. впливом і більше збереглася на заході слов. світу. Нема даних про систематичне вживання Г. на Україні, одначе вона була відома в період Київської держави, як це видно з окремих прослідків її (окремі глаголичні літери, малі частини тексту, писані Г.) в рукописах 11�15 вв. (15 сх.-слов. рукописів, за підрахунком Ільїнського, з них 2 укр.).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]