Гнатюк Володимир (1871Ч1926), визначний етнограф, організатор наук. праці, з 1899 р. секретар Наук. Т-ва ім. Шевченка у Львові; з 1901 р. секретар, а з 1916 гол. Етногр. Комісії НТШ, ред. (з 1900) всіх її видань. Співред. лЛіт.-Наук. Вісника╗ (1898Ч1906 і на поч. 20-их рр.), дир. Укр. Вид. Спілки; співр. численних видань, стояв у звТязках із усім укр. наук. і літ. світом. Особливо видатна діяльність Г. в орг-ції праці Етногр. Комісії. Від вид. випадково зібраних матеріялів, чим позначений був попередній період в укр. науці, Г., разом із Ф. Вовком та І. Франком, перейшов до всебічного, пляномірного етногр. дослідження укр. теренів, гол. Зах. Укр. Земель, шляхом створення мережі численних збирачів фолкльору, орг-ції наук. екскурсій (зокрема 1904Ч06 рр.), і суворо наук. опрацювання та вид. зібраного. Г. зредагував і видав бл. 60 тт. лЕтногр. Збірника╗ і лМатеріялів для укр. етнології╗. Плодом багаторічних безпосередніх досліджень були лЕтногр. матеріяли з Угорської Руси╗, ІЧVI (лЕтногр. 36.╗, III, IV, IX, ХХУ, XXIX, XXX); далі його розвідки лРусини Пряшівської єпархії і їх говори╗ (ЗНТШ XXXVЧXXXVI), лРуські оселі в Бачці╗ (ЗНТШ, XXII), лУгроруські духовні вірші╗ (ЗНТШ, ХLVІЧХLVІІ, ХLIХ) і ряд ін. (друкованих в ЗНТШ і ЛНВ). Заслужену славу в слов. і взагалі евр. наук. світі мають упорядковані й зредаґовані ним і видані в лЕтногр. Зб.╗ лГал.-руські анекдоти╗ (VI), лКолядки і щедрівки╗ (XXXVЧXXXVI), лГаївки╗ (XII), лКоломийки╗ (XVIIIЧXIX); лГал.-рус. нар. леґенди╗ (XIIЧXIII), лНар. оп. про опришків╗ (XXIV), лЗнадоби до гал.-укр. демонології╗ (ХХУ), лЗнадоби до укр. демонології╗ (XV, XXXIII, XXXIV), лУкр. нар. байки╗ (XXX, XXXVII, XXXVIII); Г. зредагував також зб. лУкр. весільні обряди і звичаї╗ (лМатеріяли для укр. етнології╗, XIXЧXX), лПохоронні звичаї і обряди╗ (лЕтногр. 36.╗, XXXIЧXXXIII), УGeschlechtsleben des ukrainischen BauernvolkesФ, ІЧП, та ін. Поза тим він опублікував дослідження з порівняльної етнографії (лЛеґенда про три жіночі вдачі╗, ЗНТШ, ХСVІІ, лПісня про неплідну матір╗, ЗНТШ, СХХХІІІ) і ряд розвідок і менших статтей з різних ділянок етнографії, мовознавства, літ. критики та ін. Г. був з 1899 д. чл. НТШ, з 1924 д. чл. ВУАН, чл.-кор. Рос. Академії і ряду ін. наук. т-в та орг-цій. [За 3. Кузелею]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]