Головацький
Яків (1814Ч88), визначний історик літератури, історик, етнограф і поет. Родом із Врідщини. Гр.-кат. свящ. Збираючи нар. пісні, студентом обійшов майже всю Галичину, Буковину, Закарпаття. Разом із М. Шашкевичем та І. Вагилевичем (Руська Трійця) видав зб. лРусалка Дністровая╗ (1837), що відіграв велику ролю в гал. літ. відродженні. Учасник зТїзду укр. учених у Львові в 1848. 1848Ч67 був проф. укр. мови й літератури у Львівському Ун-ті. Під впливом М. Поґодіна став москвофілом і в 1867 переїхав до Вільни, де був гол. археографічної комісії. Серед численних праць на літ. й етногр. теми зокрема важливі : лТри вступительнії преподаванія о руской словесности╗ (1849), лОчерк мітології╗ (1860), лО літературно-умственном движенії русинов╗ (1865), лКарпатская Русь╗ (1875), а особливо лНародные песни Галицкой и Угорской Руси╗ (ІЧIV, 1878). Поетичні твори Г. були вміщені в лРусалці Дністровій╗ та альманаху лВінок русинам на обжинки╗ (1846Ч47). Богословські та іст. розвідки й мемуарні твори надруковані перев. в лНаук. Збірнику Гал.-Руської Матиці╗, лГаличанині╗, лВременнику╗.У свій романтичний період до 1848 Г. приділив багато уваги збиранню й обробленню укр. мовознавчих матеріялів, виходячи з засади, що мова найкраще відбиває дух нації. З його викладів в ун-ті постала лГраматика руского язика╗ (Львів 1849), взорована на рос. граматиці Востокова. У лРозправі о язиці южнорускім╗ Г. дав першу спробу наук. клясифікації укр. діялектів. Але вже його граматика 1851 (в рукописі) відходить від романтично-нац. позицій і побудована в москвофільському дусі. Духом офіц. рос. панславізму позначений і його лГеографический словарь западно-словянских и юго-словянских земель╗ (1884). [В. Л. і Ю. Ш.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|
|
|
|