Головко Андрій (*1897), письм., родом з Полтавщини. 1923Ч32 чл. орг-ції лПлуг╗. Почав літ. діяльність зб. поезій лСамоцвіти╗ (1919). В повістях і оповіданнях зб. лМожу╗ (1926), присвячених здебільша життю сел. молоді, насичених ліризмом і психологізмом, переважає імпресіоністична манера. Вона ж властива і романові лБурТян╗ (1927). Уже цей, загалом позитивно прийнятий офіц. критикою, роман Г. був змушений переробляти кілька разів, бо він давав образ глухого пореволюційного укр. села, надто далекий від програмового. Спроба представити життя двох поколінь селянства в романі лМати╗ (1932), що підкреслено перегукується з УFata morganaФ Коцюбинського і тематично, і в стилізації мови персонажів, і в заг. імпресіоністичному тоні, зазнала офіц. засудження. Обвинувачений в націоналістичних тенденціях, Г. опублікував нову ред. роману (1934), пристосовуючи його до вимог критики. Відтоді Г. дедалі більше втрачає свою індивідуальну манеру; кіноповість лСкиба Іван╗ (1934), кіносценарій лМитько Лелюк╗ (1937), лЛіта молодії╗ (1940), нариси й оповідання Г. Ч військ. кореспондента (1941Ч44), лірична комедія лРайське яблуко╗ (1947), як і присвячений подіям революції 1917 р., сюжетно звТязаний із кн. лМати╗ роман лАртем Гармаш╗ (1951) цілком відповідають вимогам лсоц. реалізму╗. [М. Г.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]