Головна Руська Рада, перша політ. орг-ція гал. українців, заснована у Львові 2.5.1848 під впливом рев. подій в Европі, зокрема в Австрії (див. �Весна народів�), для оборони прав укр. народу під австр. займанщиною. Г. Р. Р. в маніфесті з 10.5.1848, надрукованому віч. її органу �Зоря Галицька� (15.5.1848), проголосила приналежність укр. населення в Австр. монархії до нац. єдности з усім 15-мільйонним народом і приєднувалася до змагань за права, за які в 1848 виступили ін. народи в складі Австрії. Г. Р. Р. домагалася виділення Галичини, укр. Закарпаття і Буковини в окремий коронний край при федеративній перебудові держави Габсбурґів; цю вимогу обстоювали укр. посли в першому австр. парляменті. Г. Р. Р. складалася з ЗО членів, здебільшого з духівництва і кількох представників міськ. інтелігенції, під проводом єп. Г. Яхимовича, а згодом крилошанина М. Куземського. Для діяльности на місцях Г. Р. Р. використала церк. орг-цію деканатів і створила т. зв. �поменші ради� і їх окружні надбудови. Місц. ради мали дати представників з усіх станів у відношенні: 3 селян, З міщан, 3 шляхти, 3 дяків, 18 інтеліґентів, в тому ч. 10 священиків. На вічах проголошені були інструкції Г. Р. Р., що приймала ухвали � петиції до уряду, активізуючи таким чином широкі кола у всенародний рух. Г. Р. Р. поділялася на відділи: для справ політ., сел., шкільництва, фінансів тощо. Заходами Г. Р. Р. в Галичині була організована укр. ґвардія, а на Підкарпатті, проти угор. повстанців, �Нар. самооборона� і �Батальйон руських гірських стрільців�; Г. Р. Р. обороняла Інтереси селян, права укр. мови в школі й урядових установах, її представники брали участь у слов. з�їзді в Празі (червень 1848), її заходами був скликаний Собор руських учених (19.10.1848) у Львові і організовані центр. культ.-осв. інституції � Народний Дім у Львові і Галицько-Руська Матиця. В наслідок перемоги реакції в Австрії і спричиненого цим пригноблення укр. змагань, Г. Р. Р. була розпущена в 1851, а укр. життя підпало під вплив консервативних кіл, які згодом схилилися до москвофільства. Традиції Г. Р. Р. перебрали народовці й створена ними в 1885 нова політ. орг-ція Народна Рада. [І. Витанович]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]