Варшава (Warszawa), столиця й найбільше м. Польщі (тепер бл. 1 000 000 меш.), над р. Вислою. Як столиця Речі Посполитої В. здавна притягала укр. шляхту (до 1944 у В. були палаци Святополк-Четвертинських, Острозьких, Уруських та ін.), козацтво й купецтво (склади над Вислою). Особливо численні були представники цих станів, а також духівництва й міщанства (братств) під час сеймів. З 1721 у В. існував монастир оо. Василіян, що їх власністю був колись парк лЛазенкі╗.

Після зайняття В. Росією в 19 в. у В. перебував ряд укр. діячів, зокрема в 60-их рр. Ч П. Куліш; в опері часто виступав тенор О. Мишуга. З поч. 20 в., коли укр. культ, й політ, життя почало розвиватися інтенсивніше, посилилися звТязки В. з Україною. В цей час, з огляду на урядові обмеження для студентської молоді у високих школах на Україні, багато її вчилося в рос. Варшавському Ун-ті. У В. постала Укр. Студентська Громада з 120Ч150 чл. 1910 укр. студентська молодь заснувала нелегальну рев. орг-цію Союз Укр. Молоді Польщі. Один з керівників громади О. Плющ видав у В. збірку своїх новель укр. мовою. Пожвавлення укр. руху вплинуло на пробудження нац. свідомости серед численних рос. урядовців укр. походження і в В., і по ін. поль. містах. В В. перебувала досить численна колонія українців із сусідніх Холмщини й Підляшшя.

В 1920Ч30-их рр. В. стала одним із центрів укр. політ, еміграції, зокрема центром УНР. Восени 1919 в В. перебувала дипломатична місія УНР, яка 21.4.1920 підписала від ім. Директорії Варшавський договір з Польщею. У В. недовго перебував проф. М. Грушевський (восени 1919); Гол. Отаман УНР С. Петлюра жив у В. після Ризького миру до 1923. У В. постійно жив наступник С. Петлюри А. Лівицький, а також частина членів екзильного уряду УНР, чимало цивільний і військ, діячів УНР. Після укладення Ризького договору, 1921Ч22 у В. була дипломатична місія УССР з О. Шумським на чолі. у В. мав осідок Укр. Центр. Комітет у Польщі, який був орг-цією укр. еміґрантів. З ін. орг-цій тут діяли: Укр. Воєнно-Іст. Т-во, Союз Укр. Еміґранток у Польщі, Спілка Укр. Інженерів і Техніків на еміґрації (з 5 відділами), Укр. Правниче Т-во, Т-во Укр. Ветеранів, Т-во Прихильників Ліґи Націй, Т-во Допомоги Студентам Вищих Шкіл тощо. Згодом укр. колонія коштом робітництва й студентства з Галичини та півн.-зах. земель зросла до 2000Ч3000. У В. тимчасово жили укр. посли й сенатори до поль. законодавчих органів, укр. журналісти й ін. Виникли студентські орг-ції: Укр. Студентська Громада і корпорація лЗапоріжжя╗, з 1928 діяв як товариський осередок Укр. Клюб. Важливу ролю з політ, погляду відіграла Ліга поневолених Москвою народів лПрометей╗, як осередок політ, еміграцій нерос. народів СССР (з укр. секцією). Церк. життя зосереджувалося біля правос. собору на Празі й гр.-кат. церкви та монастиря оо. Василіян на вул. Мйодовій. Наук. діяльність була зосереджена з 1929 р. навколо Укр. Наук. Ін-ту в Варшаві з його цінною бібліотекою й публікаціями. В Варшавському Ун-ті існував відділ правос. богословія й катедри укр. мови й історії. Важливими для студій з українознавства були поль. Сх. Ін-т і Ін-т Нац. Дослідів. З 1932 діяло Укр. Екон. Бюро, що видавало лСтатистичні Річники╗. Цінні для укр. дослідників архівні й музейні матеріяли зберігалися в Правос. Митрополичому Архіві-Музеї, в бібліотеках Замойських і Красінських, в Архіві Давніх Актів й ін. (багато з них загинуло 1944). У В. жили укр. вчені: П. Андрієвський, С. Балей, В. Біднов, Д. Дорошенко, П. Зайцев, М. Кордуба, О. Лотоцький, І. Огіенко, Р. Смаль-Стоцький, Л. Чикаленко, І. Шовгенів й ін.; письменники Ч Ю. Липа, Н. Лівицька-Холодна, Є. Маланюк, О. Теліга й ін.; малярі - П. Андрусів, П. Мегик, Н. Хасевич, П. Холодний молодший і ін., серед них вихованці й викладачі Академії Мистецтв і члени мист. гуртка лСпокій╗. У В. 1921Ч22 виходив щоденник лУкр. Трибуна╗ за ред. О. Саліковського, 1926Ч27 газ. лУкр. Нива╗ (з 1928 Ч в Луцькому). До 1939 виходили журн. лЗа незалежність╗ (орган УЦК), лЗа Державність╗ (1925Ч39, зб. Укр. Воєнно-Іст. Т-ва), місячники: лНаша Культура╗ (1935Ч37), лРідна Мова╗ (1935Ч39) вид. проф. І. Огієнка, літ.-мист. двомісячник лМи╗ (1934Ч39), УBiuletyn Polsko-UkrainskiФ (1932Ч38). У В. діяли в-ва лВаряг╗, лНаша культура╗, тут виходили лСтудії до укр. граматики й філології╗ (ред. Р. Смаль-Стоцький, згодом також І. Огієнко), вид. Укр. Наук. Ін-ту, численні правос. вид. (у митрополичій друкарні), лБібліотека укр. державника╗, вид-во В. Островського, вид. гуртка лСпокій╗ й ін.

Під час другої світової війни у В. діяв Укр. Допомоговий Комітет (клітина УЦК в Кракові) з численними секціями й орг-ціями. З напливом втікачів із зайнятих большевиками укр. земель укр. колонія зросла досить сильно. 1944 під час варшавського повстання загинуло кілька сотень українців. Після другої світової війни укр. колонія у В. дуже нечисленна і не може проявити найменшої діяльности. [М. Ковалевський і І. К-ий]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]

 

Книгарня Горизонт

 
Сайт управляется системой uCoz