Вельосипедний спорт [Велосипедний спорт] (на зах. землях � �наколесництво�), розвинувся на Україні з 1890-их рр.: вельосипедні клюби в Києві, Харкові, Севастополі, Катеринославі, в 1900-их рр. � в Одесі, Симферополі. В мандрівному В. с. став відомим 1900 р. Ю. Малькевич (Київ), що проїхав маршрутом Київ�Півн. Африка. В той же час з�являються перші спроби В. с. у Львові. Після перерви в 1914�20-их рр. В. с. відновлюється в Галичині 1922. В 1927 в Харкові відбулися всеукр. вельозмагання чоловіків і жінок (1 місце зайняла Одеса, 2 � Харків). З 1937 відбуваються багатоетапні біги кругом України, т. зв. вельотури (офіц. назва в УССР �велогонка�). 1935 р. 5 вельосипедистів України проїхали трасу Одеса�Владивосток (14 317 км), 1936 р. біг кругом Галичини провадило СТ �Україна� � Львів. Згодом всеукр. вельозмагання перетворено на вельозмагання за першість України, що відбуваються тепер щороку для чоловіків і жінок, на вельодромі, шосе і т. з.в. крос. Щороку провадяться всеукр. змагання шкільної молоді (в 1955 � 10 спартакіяда шкільної молоді), студентів високих шкіл, сільської молоді. Вельотур 1955 відбувся в 16 етапах, довж. шляху 2234 км, найкращий час 61 : 44 : 36,4 із сер. швидкістю 37,7 км. [Е. Ж.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]