Величковський Паїсій (1722�94), видатний ідеолог повороту православія до традицій св. отців. Син Івана В., родом з Полтави. Після студій у Київ. Академії, які його не задовольнили, відійшов на Афон, де збирав рукописи й вивчав твори отців церкви. Переклав грец. збірку аскетичних творів �Добротолюбіє� (�Філокаліа�), 5 тт., що неодноразово передруковувалась до 20 в., і написав ряд власних аскетичних творів (�Творенія�, кілька вид.). З Афону В. перейшов до Молдавії, де, зокрема в Нямецькому монастирі (з 1779) став відновителем рум. монастирського життя. З друкарні Нямецького монастиря, завдяки В. і його учням, вийшло чимало цінних видань ц.-слов. мовою. [Д. Ч.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]