Венесуела
(Venezuela), респ. на півн. Півд. Америки, 912 000 км2, 5 000 000 населення (1950); укр. еміґрація до Венесуелі почалася з 1947 й активно тривала до 1950, коли з Німеччини й Австрії прибуло понад 1500 українців, що оселилися перев. в столиці В. Каракасі та в Валенсії, Баркісімето й Маракай; не призвичаєні до с.-г. праці в тропічних умовах, укр. селяни в більшості покинули одержану від держави землю й переселилися до міст, з успіхом займаючись ремісництвом і дрібною торгівлею; укр. інженери й лікарі працюють за фахом.Організоване життя українців у В. почалося з 1948, коли влада визнала Укр. Громаду з філіями в Валенсії й Баркісімето, як укр. нац. орг.-цію; Укр. Громада має в Каракасі Укр. Нац. Дім, хори, різні аматорські гуртки й ін.; очолює Укр. Громаду з 1949 Л. Стаховський. У В. зібралося чимало укр. культ, сил: балетмайстер П. Горський, соліст-тенор Харківської Опери О. Гальченко, малярі В. Кричевський (і 1952), Г. Мазепа, К. Бельський, різьбар В. Ємець, акторки Львівської Опери Л. Мартинюк і К. Колянківська й ін.
У Каракасі організовано укр.-кат. парохію, яку провадить о. П. Хрущ, і правос. автокефальну парафію (провадив до смерти в 1951 о. П. Ковальчук, потім до 1954 о. В. Григоріїв); при правос. церкві існує Братство, при укр.-кат. Марійська Дружина.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|