Верховна Рада
(Верховний Совєт) УССР, за конституцією УССР з 1937 р. (ст. 2038), найвищий орган держ. влади УССР, який насамперед виконує законодавчі функції і вибирається на 4 рр. (1 депутат на 100 000 населення, див. Вибори). Попередником В. Р. були Всеукр. Зїзд Рад та ВУЦВК. До компетенції В. Р. належать: ухвалення і зміна конституції УССР, видавання законів, затвердження бюджету і нар.-госп. пляну, створення уряду УССР, амнестія, встановлення представництва УССР в міжнар. взаєминах, творення респ. військ, формацій. Сесії В. Р. повинні відбуватися двічі на рік (ст. 31), ними керує голова В. Р. З депутатів В. Р. оформлюється Рада Старійшин, яка разом із партійною групою звичайно формально ставить пропозиції. Між сесіями В. Р. найвищим органом є її Президія в складі 19 членів. До її функції належить: скликання сесій В. Р., тлумачення законів УССР, видавання указів, провадження референдуму, надавання громадянства УССР, звільнення та призначення міністрів між сесіями В. Р., призначення представників УССР за кордоном, приймання вірчих грамот акредитованих представників чужих держав (ст. 30). Ряд цих функцій, як і компетенції В. Р. в дійсності мають чисто теоретичний характер.Склад В. Р.
4 скликання, обраної в лютому 1955 р.: 435 депутатів, в тому ч. 323 партійних, 152 жінки; за соц. станом: 143 робітників, 78 селян, 214 інтелігентів, українців бл. 80%. Голова В. Р.П. Тичина, гол. Президії В. Р. Д. Коротченко.Подібне становище в СССР займає Верховний Совєт СССР, який складається з двох палат: Совєт Союзу і Совєт Національностей. Від УССР (як і від кожної союзної республіки) вибирають до Совєту Національностей
25 депутатів, а до Совєту Союзу одного депутата на 300 000 населення. [Б. Цюцюра][Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|