Весна народів, весна 1848 р., відома рев. рухами евр. народів проти режиму самовладдя монархів, встановленого Віденським Конгресом 1815 р. Під впливом гасел франц. революції, нових течій у філософії й літературі, зростання активности міщанства, робітництва й інтеліґенції із цих верств, в цю добу набули поширення ідеї лібералізму, демократії, політ, рівноцінности суспільних кляс. У народів, які втратили незалежність, виявилося прагнення нац. відродження й політ, незалежности. В. н. почалася в березні 1848 революцією у Франції (друга республіка). В Австрії цісар Фердінанд І у наслідок заворушень у Відні скасував панщину (16.4.1848), проголосив конституцію (25.4.) й скликав парлямент. Одні з поневолених в Австрії народів підняли повстання за відрив від Габсбурґів (угорці й італійці), ін. (чехи, хорвати) висунули принцип перебудови Австрії на федерацію країн; серед поляків посилилися рухи за політ, відокремлення від Австрії або за широку автономію поль. земель, до яких вони залічували укр. частину Галичини. В. н. не захопила всіх укр. земель, хоч її ідеї викликали співчуття в освічених колах укр. суспільства, бо за рік до того, на весні 1847 р., рос. уряд розгромив Кирило-Методіївське Братство в Києві, що було носієм ідей нац. відродження й боротьби проти кріпацтва. В Галичині й на Закарпатті прагнення нац. відродження знайшли конкретний політ, вияв. Під впливом подій і сподівань В. н. 2.5.1848 постала перша укр. політ, орг-ція Головна Руська Рада, яка проголосила нац. єдність усього 15-мільйонного тоді укр. народу. 39 послів до першого австр. парляменту, протиставлячись поль. і угор. претенсіям, висунули вимогу права окремішности і виділення укр. Галичини із Закарпаттям та Буковиною в коронний край в австр. федерації. Для оборони від поль. повстанців Гол. Руська Рада по містах утворила Нар. Гвардію; загроза укр. справі від угор.-поль. братання спонукала зорганізувати Батальйон гірських руських стрільців. Представники зах.-укр. політ, проводу взяли участь у зїзді слов. народів у Празі в червні 1848 р., приєднуючись до слов. федералістичних змагань, що їх речником був чес. ідеолог Ф. Паляцький. Скликаний 19.10.1848 Собор Руських Учених у Львові накреслив широку програму орг-ції укр. науки й нар. освіти. В. н. тривала недовго, бо австр. уряд 1849 придушив рев. рухи, скасував конституцію й повернувся до системи абсолютизму, однак вона дала потужний поштовх до піднесення ідеї нац. відродження, і короткочасні політ. здобутки В. н. вплинули на нац.-культ. і політ, розвиток на Зах.-Укр. Землях у наступні десятиліття (див. ЕУ І, стор. 48485). [І. Витанович]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|