Веснянки, нар. обрядові пісні, що їх співають від Благовіщення, майже виключно дівчата; в Галичині � гаївки, гагілки, ягівки (тільки під час Великодніх свят). Найстаріші В. мають хоровий та ігровий характер; текст, мелодія, танок, міміка й драматична дія (�Перепілка�, �Король�, �Просо� та ін.) становлять синкретичне ціле дуже давнього походження з нашаруваннями різних діб. В ін. В. спів поєднаний лише з хороводами (�ключ�, �кривий танець�). В. мають мотиви обрядового кликання птахів � символів весни, мотиви культу померлих, хліборобські (орання, сіяння та ін.), сатирично-глузливі і любовні, що напророчують весілля. Відзначаються життєрадісним настроєм, мелодійністю й багатством ритмічних форм, перев. 2 (4+3); 2 (4+3+3); 2 (4+4); 2 (6+3+3) та ін. Див. також ЕУ І, стор. 258�59.