Ветухів Михайло (*1902), син Олекси, біолог і генетик, гром.-політ. діяч, родом із Харкова. 1926 � доц., 1928�34 проф. Полтавського С.-Г. Ін-ту, Харківського Ветер. Ін-ту, Харківського Ун-ту; 1934�41 проф. Московського Ветер.-Зоотехн. Ін-ту, наук. керівник відділу ветеринарної генетики Всесоюзного Ін-ту Експериментальної Ветеринарії в Москві. 1941�42 активний учасник гром. життя на Харківщині; 1942�43 ректор Харківського Ун-ту. З 1944 на еміґрації в Німеччині, з 1949 в ЗДА, з 1951 � дослідник-генетик у Колюмбійському Ун-ті (Нью-Йорк), чл. ряду амер. наук. т-в, проф. УВУ й УТГІ, д. чл. УВАН, її през. і гол. УВАН в ЗДА (з 1950); д. чл. НТШ. 1945 � мін. екзильного уряду УНР; 1945�49 заступник гол. Центр. Представництва Укр. Еміграції в Німеччині; 1949�55 заступник гол. і чл. Ради Укр. Конгресового Комітету. Автор ряду наук. праць, м. ін. �Методи поліпшення тварин на основі генетичних методів� (1928), �Популяція курей на Україні� (1930), �Повышение устойчивости крупного рогатого скота к туберкулезу� (1941), �Viability of Hibrids Between Local Populations of Drosophilia Pseudoobscura� (1953), наук.-популярних книжок, статтей на наук. і гром. теми.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]