Відміна, система закінчень змінних слів. У сучасній укр. мові іменники характеризуються В. в відмінках і числах, числівники � в відмінках, прикметники � в родах, відмінках і числах, дієслова � в особах, числах, часах і способах. Іменники мають чотири типи відміни, сильно зближені між собою в множині: два продуктивні � іменників жіночого роду на голосний і іменників чоловічого й сер. роду (протиставлених одначе в називному й родовому множини), � і два непродуктивні � іменників жіночого роду на приголосний і середнього роду на -я з суфіксом -ят- у непрямих відмінках, крім знахідного й орудного однини (відповідно: трава, кущ, дерево, ніч, ягня). Прикметники й займенники мають у засаді спільну В. Числівники мають свою однотипну відміну (двох � п�ятьох), але числівники 5�90 можуть іти і за ін. типом (п�яти). Дієслова мають одноманітну систему закінчень, почасти різнячися голосним перед закінченням (беруть � біжать); решта відмінностей у В. дієслів зумовлена наголосом і фонологічними чергуваннями. Поза тим на периферії всіх типів В. є вагання й поодинокі реліктові форми.