Війт, в 1418 вв. начальник м., заснованого на магдебурзькому праві. В. іменував власник м., і його уряд був спочатку спадщинний. За свою службу В. брав частину податків І судових оплат; він міг свій уряд відступити або продати; подекуди само м. відкуплювало війтівство, і тоді В. був виборним. Прероґативи: заг. адміністрація, управління міськ. добрами і судові компетенції, виконувані за допомогою лави присяжних. Свою владу В. ділив із міськ. радою, на вибір якої В. мав вплив. В гетьманській державі 1718 вв. війт виборний гол. у містах із магдебурзьким правом, затверджений гетьманською владою. В Галичині за австр. часів В. начальник громади, на укр. землях під Польщею в 192030-их рр. збірної громади (волости).
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|