Вільха, листяне дерево або кущ із родини березуватих, із темнозеленими листками й шишкоподібним насінням; на Україні найпоширеніша В. чорна, клейка, звичайна (Alnus glutinosa L.) до 25 м вис.; у Карпатах � В. сіра або біла (Alnus incana W.), що досягає 10 м; м�яке крихке дерево, яке червоніє на повітрі й якого вживають для будов під водою, в меблярстві, на форнір, а кору на гарбники й фарбу; росте на вогких ґрунтах, зокрема на Поліссі, де утворює самостійну формацію (див. ЕУ І, мал. 71) � вільшаники або ольси; В. зелена, лелич (Alnus Viridis M.) з дрібними листками, подібними до березових, кущ або деревце до 2 м висоти, росте в субальпійській смузі разом із жерепом.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]