Вільне Козацтво
, укр. міліційно-військові добровільно створювані формації 191718 рр. Зявилися спонтанно й оформилися на зїзді в Звиногородці на Київщині в квітні 1917 р. для оборони вольностей укр. народу та охорони ладу від банд збольшевичених дезертирів. Відділи В. К. були організовані за територіяльним принципом: в селах сотні, волость становила курінь, курені повіту полк, полки округи кіш; старшина виборна; озброєння купували з фондів із зібраних податків. В 1917 р. В. К. поширилося на Київщину, Волинь, Херсонщину, Полтавщину й Чернігівщину; складалося перев. з селян, подекуди охоплюючи й робітників (гол. в Києві). Всеукр. зїзд В. К. в Чигирині 1620.10.1917 репрезентував 60000 організованого козацтва. Отаманом був вибраний ген. П. Скоропадський.До січня 1918 Ген. Рада В. К. в Чигирині підлягала Ген. Секретаріятові Внутр. Справ, з січня 1918 Секретаріятові Військ. Справ. З поч. укр.-сов. війни Ген. Секретаріят став перетворювати В. К. на територіяльну армію. В. К. відіграло чималу ролю в боях із большевиками, особливо на півд. Київщині. В березні-квітні 1918 на вимогу нім. командування було роззброєне. Пізніше чимало козаків брало участь у повстанських боях проти гетьманської влади і в боротьбі з большевиками. [Р. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|