Вінницький злочин, знищення в 193738 рр., в період т. зв. єжовщини, вінницьким обл. управлінням НКВД кількох тисяч заарештованих мешканців міста й области. Серед численних масових убивств увязнених у тюрмах НКВД вінницька справа стала відомою тому, що, під час нім. окупації, в травні-липні 1943 місцева влада на підставі заяв випадкових свідків організувала розкопування місць, де були зариті трупи. Крім дослідження нім. і укр. лікарями, була організована міжнар. комісія мед. експертів, що 1314. 7. 1943, на запрошення нім. влади, дослідила відкопані тіла з 66 вінницьких могил. У комісії взяли участь фахівці з Бельгії, Болгарії, Фінляндії, Франції, Італії, Хорватії, Голляндії, Швеції, Словаччини, Румунії, Угорщини. Знайдено 9439 (з них 169 жінок) забитих, здебільша пострілом у потилицю; частина з них закопана ще живими. Ідентифіковано бл. 10% трупів на підставі знайдених при них документів, одежі чи окремих знаків на тілі або заритих в окремій ямі актів НКВД. Розпізнано, м. ін., осіб, про яких в НКВД родичам було сказано, що вони заслані до далеких таборів. на довгі терміни без права листуватися. За свідченнями мешканців Вінниці, там були ще ін., не розкопані могили розстріляних в НКВД, однак відступ німців не дав змоги продовжувати дослідження цих могил. Та обставина, що нім. окупаційна влада, провадячи також масові вбивства і зайнявши тюрми та приміщення НКВД для гестапо, здебільша далеко не сприяла подібним розшукам, не дала змоги дослідити в ін. містах і селах злочини НКВД, зокрема вчинені в 193738 рр. і в 1941 при відступі большевиків (див. також НКВД, Терор). Література: Massenmord von Winniza. Berlin 1944; Le crime de Moscou à Vinnytzia. Introduction de J. Stewart. Paris 1953; The Black Deeds of the Kremlin. A White Book. Toronto 1953. [М. Селешко]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|