Вірші
, у вузькому значенні слова це В. 1618 вв., що під впливом поль. поезії були писані силабічним розміром (певна кількість складів у рядку) і мали виключно жіночі рими, з наголосом на передостанньому складі. Силабічний вірш був поширений в укр. поезії, але в кін. 18 в. його витіснив тонічний, а у Шевченка нар. ритміка.Перші укр. В. збереглися від другої пол. 16 в. (рел. пісні з Познанського збірника, видані О. Бодянським, вірші проти аріян, видані С. Щегловою); в перших укр. друках зявляються гербовні вірші, себто такі, що пояснювали зображення в шляхетських гербах. Ще до поч. 17 в. існували В. з нерівною кількістю складів у рядку, що нагадували сучасні їм думи (деякі В. К. Т. Ставровецького). Далі кількість віршованих творів зростає надзвичайно. Більшість їх була анонімна, деякі вказують імя автора акростихом (перші літери рядків складають імя автора). Розвиток віршової форми полягав гол. чином у збільшенні типів строф (понад 100), у 18 в. є строфи з кількох десятків рядків (Г.. Кониський). Сковорода пробував завести новТ типи рим: чоловічі й неповні. Ґатунки В. різноманітні: ода, елегія, еротичний вірш, панегірик, епітафія (нагробок) тощо. З пол. 17 в. зявилися різні типи віршованих іграшок (раки, акростихи, загадкові В. тощо) та епіграм (св. Д. Туптало-Ростовський, І. Величковський майстер іграшкових В., ієромонах Климентій та ін.). Численні рел. пісні увійшли в 18 в. в церк. вжиток (гр.-кат. Богогласник). Більшість В. розповсюджувалася в рукописних збірках.
З поч. 17 в. В. вживали в деклямаціях, а потім і в драмах та інтерлюдіях. З сер. віку виник віршований епос, темами його були сучасні іст. події; з кін. 17 в. розвинувся дидактичний епос (І. Максимович, Климів, св. Йоасаф Горленко й ін.).
В шкільній практиці на Україні теорія силабічного віршування дожила до кін. 18 в., а учні укр. шкіл віршували за старими зразками ще в 19 в. Деякі В. (Сковороди, св. Дмитра Туптала), а також анонімні дожили в народі (у лірників) до 20 в. Від укр. В. цілком залежні рос. (з третини 17 в. аж до 40-их рр. 18 в.). Були в Росії розповсюджені й В. укр. походження.
Література: Перетц В. Историко-литературные исследования и материалы, І-ІІІ. П. 190002; Возняк М. Матеріяли до історії укр. пісні та вірші, І-ІІІ. Л. 191325; Перетц В. Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы, І. П. 1926, II. 1929; Чижевський Д. Укр. бароккова література, І-ІП. Прага 194144. Чижевський Д. Історія укр. літератури. Нью-Йорк 1956. [Д. Чижевський]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|