Владивосток, м. на Далекому Сх., над Тихим океаном, в затоці Золотий Ріг; центр Приамурського краю РСФСР, важливий торг. й військ, порт, кінцевий пункт сибірської залізниці; 265 000 меш. (1956); суднобудів., судноремонтна, рибна й рибноконсервна пром-сть; великий культ, осередок. Після будівництва сибірської зал. В. швидко зріс (1914 р. � 66 000, 1926 � 108 000, 1939 � 206 000). Від самого заснування (1860) у В. існувала укр. колонія. Перед 1914 вона мала понад 2 000; при Сх. Ін-ті була укр. студентська громада; діяв таємний укр. гурток. Під час революції 1917�22 В. став центром укр. нац. руху на Далекому Сх. й осідком укр. орг-цій, політ. (Секретаріят Далекосхідньої Укр. Крайової Ради, Владивостоцька Окружна Рада) і культ. (�Просвіта�, �Укр. Хата�, �Укр. Клюб�); виходили часописи (тижневик �Українець на Зеленому Клині�, щоденна газ. �Щире Слово�). Після окупації В. большевиками (1922) укр. політ. життя завмерло; за переписом 1926 у В. було 6000 українців. [І. С.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]