Водне право
, закони, постанови й адміністративні акти, що нормують користування водними ресурсами, гол. водопостачання, будування гідростанцій, водоймищ, іригацію, річкове госп-во, за винятком регулювання водного транспорту (див. Транспортове право) тощо. В більшості країн В. п. не становить окремої системи, а належить до різних ділянок цивільного, земельного й адміністративного права й міститься у відповідних кодексах.В УССР В. п. побудоване на принципі держ. власности водних ресурсів (стор. 53 Цивільного Кодексу УССР). Нормотворча й ін. діяльність у ділянках, охоплених В. п., належить СССР і УССР; до компетенції Союзу належить установлення основних засад користування водами, а до відання УССР установлення порядку користування ними (детальне нормування). Окремої і заг. кодифікації В. п. в СССР не проведено. Керування водним госп-вом в УССР підлягає союзно-респ. Мін-ву Сіль. Госп-ва і його місц. органам.
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|