Водоймища
, штучні водозбори з великою площею (малими В. є стави), щстворюються будуванням упоперек річного русла, балки або яру споруд, які затримують і реґулюють стікання води з водозбірної площі, пристосовуючи режим стікаючої води до режиму її споживання. В. будують для продукування електроенергії, поліпшення транспортових умов, збільшення водопостачання, зрошення земель та ін. Останнім часом великі В. задовольняють усі ці потреби одночасно.На Україні найбільші В. звязані з Дніпром. Перше велике В. постало у звязку з будівництвом Дніпрельстану (1932) воно має 320 км2 (найбільше природне озеро в УССР Сасик має 71 км2), затримує майже 1,5 мільярда кубічних м води. Далеко більше Кахівське В., збудоване остаточно 1956 р. (2 300 км2, 14 мільярдів кубічних м), будуються В. над ДніпромКременчуцьке (2500 км2, 18 мільярдів м3) і Дніпродзержинське (620 км2, 2,5 мільярда м3), запроектовані Канівське й Київське. З Кахівським гідровузлом та каналами Півд.-Укр. і Півн.-Крим. повязані В. над р. Молочною (6 мільярдів куб. м) і ряд менших: на Конці, Чатарлику й ін. (будуються); всі вони служать насамперед для зрошення. Подібну мету має невелике Симферопільське В. на р. Салгір (40 000 000 м3). В. на р. Дінці (550 000 000 м3) і низка малих В. у Донбасі мають гол. метою водопостачання. На Дністрі й у межах Молдавської ССР діє Дубосарське В. Цілий ряд малих В. служить для іриґаційних цілей, для рибного госп-ва (напр., стави на р. Сулі б. Яготина 10,7 км2, великі стави на р. Гірський Тікич 5 ставів 33 км2), деякі перев для добування гідроенерґії, напр., Вільшанське В. на р. Тереблі (1,5 км2 і 24 500 000 м3 води). [В. К. і М. Л.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|