Воєнний комунізм, за больш. термінологією, система політ. і екон. засобів, яку рос. сов. влада застосувала в 1917�21; на Україні фактично була здійснена в 1919�21. Вся пром-сть і торгівля були націоналізовані; ринок був заборонений, приватна торгівля суворо каралася, як �спекуляція�. Це спричинило цілковиту руїну укр. пром-сти. Заводи і кустарні майстерні спинилися; міське госп-во і транспорт були паралізовані. Кооперація, яка в рр. внутр. війни відігравала велику ролю, перетворилася на систему розподілу по картках і занепала. Конфісковану у поміщиків і більших власників землю передано селянству, але заведена була харчова розкладка (�продразверстка�), за якою на кожного члена сел. родини залишалася невелика норма, а решту харчів відбирали органи �продовольчих комітетів� за допомогою �комітетів незаможних селян�, створених большевиками для зміцнення їх влади на селі. Це призвело до руйнації сел. госп-в та втрати збіжжевих запасів і важкого голоду в наслідок недороду 1921 р., особливо в степових р-нах. Органи влади у величезній більшості складалися з привезених з Півночі комуністів. Панував терор ВЧК, жертвою якого стали тисячі людей з різних верств населення, зокрема особи, належні до укр. партій чи запідозрені в співчутті до них. Церкви були систематично пограбовані під претекстом �вилучення цінностей� для допомоги голодуючим. Населення відповідало на цілковиту руїну госп. життя, насильства й терор повстаннями та допомогою численним антисов. партизанським загонам, що убивали комуністів і сов. активістів. Укр. сел. молодь масово тікала з червоної армії. Цілковитий крах системи В. к. змусив больш. владу в 1921 перейти до т. зв. нової економічної політики (див. ЕУ І, стор. 543�46). [Р. М.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]