Волочний перемір, переведена на підставі волочного закону (устави на волоки) з 1557, за короля Авґуста, зем. реформа на Україні й Білорусі. Реформа частково почалася ще за Жигмонта І на поч. 16 в. й провадилася до першої пол. 17 в. В. п. полягав у новому розпарцелюванні, комасації, а також: переоцінці держ., гром. і сел. Грунтів. Держава бажала цією реформою зрівняти селян у власності й у виконанні повинностей. Вільні селяни одержували по одній волоці (33 морґи), а невільні отчичі по Уз волоки. Путні бояри, панцерні слуги та війти сіль. громад одержували по 2 волоки. Шляхта діставала відшкодування (одміни) за переміряні ґрунти, але не селянство. Одночасно з цих земель відмірювали фільварки розміром бл. 20 волок, на яких у великих розмірах провадилася продукція збіжжя для експорту. Спочатку, В. п. був проведений на держ. ґрунтах, пізніше слідом пішли шляхетські землі. На селян, наділених землею, яка перейшла у їх власність, накладено нові обовязки натурою і працею. В. п. зустрічав опозицію серед селянства, бо ламав старі форми власности і с.-г. діяльности, гол. ліквідуючи спільне землеволодіння у формі дворища та право переходу селян на ін. землі. [Р. М.]
[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]
|
|
|
|
|
|