Ворошиловград (V�20), [Луганськ] до 1935 Луганське, обл. м. в Донбасі, один із найважливіших і найстаріших пром. осередків України, над р. Луганню, притокою Дінця. Виникнення В. зв�язане з заснуванням 1796 держ. чавуноливарного зав., який постачав свою продукцію армії й фльоті. Згодом тут постав ряд металюрґійних і машино-будів. заводів � найбільші: паротягобудів. зав., споруджений 1896�1900, машинобудів. Гартмана, держ. зав. набоїв йлн. В 1880-их рр. Луганське стало пов. містом. Число населення: в 1897 р. � 20000, в 1926 р. � 77000, 1939 р. � 213000, в 1956 р. � 251 000. За сов. влади зреконструйовано старий паротягобудів. зав. і збудовано великий новий (див. Ворошиловградський паротягобудівельний завод). Найважливіше значення мають паротягобудів. зав., один із більших в Европі і найбільший в СССР (в 1941 р. 70% продукції всіх паротягів в СССР), зав. гірничого устаткування (ім. А. Пархоменка), верстатобудівельні, авторемонтний зав.; пром-сть будів. матеріялів; крім того, існує харчова (м�ясокомбінат, броварні, лікерно-горілчаний зав., кондитерські фабрики й ін.) і легка пром-сть. В. має с.-г., машино-будів. і пед. ін-ти, учительський ін-т, кілька технікумів та ряд ін. сер. шкіл; укр. і рос. драматичні театри, обл. філармонію, два музеї.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]