Вовк Федір (1847Ч1918), визначний антрополог, етнограф і археолог. Нар. на Полтавщині; по закінченні Київ. Унту на поч. 1870-их рр. під керівництвом В. Антоновича брав участь в археол. розкопах на Київщині й Волині, в роботі Півд.-Зах. Відділу Рос. Геогр. Т-ва, надрукував ряд праць з етнографії. Видатний учасник київ. Громади, з загостренням урядових переслідувань змушений був 1879 р. надовго виїхати за кордон. Вивчав етногр. матеріяли в різних країнах Европи; з 1887 р. оселився в Парижі, де студіював (у Манувріе, Топінара, Ерве, Амі, Летурно) антропологію, порівняльну етнографію й археологію. За працю УVariations squelettiques du pied chez les Primates et chez les races humainesФ (1900) дістав премії Godard і від Рос. Академії Наук. В 1904Ч06 робив екскурсії в Галичині, Буковині й Угорщині разом з ін. укр. етнографами й провадив антропометричні поміри укр. населення. З 1905 доц. антропології Петербурзького Ун-ту і кустос Музею Олександра III, де зосередив багаті укр. колекції. Одночасно провадив сам або посилав екскурсії на різні укр. землі, зібравши великий антропологічний матеріял. 1917 Київ. Ун-т обрав В. на професора географії та антропології, але він помер по дорозі до Києва (в Гомелі). В. лишив понад 200 наук. праць різними мовами. З укр. антропології гол. лАнтропометричні досліди укр. населення Галичини, Буковини й Угорщини. І. Гуцули╗ (лМатеріяли до укр. етнології╗, X. 1908), лУкраинцы в антропологическом отношении╗ (лУкраинский Вестник╗ 1906), лАнтропологические особенности украинского народа╗ (лУкраинский народ в его прошлом и настоящем╗, II. 1916, укр. переклад лСтудії з укр. етнографії та антропології╗. Прага 1928). В. дійшов до висновків, що українці становлять окремий антропологічний тип, відмінний від сусідніх слов. народів, але близький до півд. словТян. Між численними етногр. працями, зокрема, важливі: лИсследование ярмарок в этнографическом и экономическом отношениях╗ (лЗаписки Юго-Западного отдела И. Р. Географического Общества╗, І. 1874), лОсновные черты южнорусской орнаментики╗ (лТруды III Археологического съезда╗, II. 1878), УLa fraternisation en UkraineФ (,,MщlusineФ, VIII. 1891), УRites et usages nuptiaux en UkraineФ (,,LТAntropologieФ, IIЧIII. 1891Ч92), УLe traineau dans les rites funщraires de lТUkraineФ (УRevue de Traditions populairesФ, IX. 1895), лУкр. рибальство в Добруджі (МУЕ, І. 1899). Особливе значення має праця лЭтнографические особенности украинского народа╗ (лУкраинский народ╗, II. 1916). В ній В. вперше різнобічне охопив увесь нар. укр. побут, науково висвітливши різні його ділянки і прийшовши до висновку, що укр. народ і з етногр. боку являє цілість, відокремлену від ін. народів. Археологічні розвідки В., вміщені в лМатеріялах до укр. етнології╗ (І, III, VI), лЗаписках НТШ╗ (XLV), лЗаписках Укр. Наук. Т-ва в Києві╗ (IV) та ін., дають йому підставу твердити, що укр. територія була здавна заселена й мала розвинену культуру. В., що був чл. Антропологічного й Іст. Т-в і Т-ва Нар. Переказів у Парижі, Рос. Геогр. Т-ва в Петербурзі та ін., з 1899 обраний був д. чл. НТШ, ставши ініціятором заснування Етногр. Комісії; з 1908 В. був чл. Укр. Наук. Т-ва в Києві. До числа учнів належали укр. вчені І. Раковський, Б. Крижановський, С. Руденко, Л. Чикаленко, О. Алешо, А. Носів, П. Єфименко. [Р. М.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]