Всеукраїнська Асоціація Марксо-Ленінських Інститутів (ВУАМЛІН), виникла із заснованого 1922 в Харкові Укр. Ін-ту Марксизму та Ленінізму, який (за прикладом рос. �ін-тів червоної професури�) мав готувати комуністів до викладання у високих школах і н.-д. праці, щоб вони здійснювали нагляд ком. партії над наук. роботою, а далі зайняли місце незалежних науковців. Курс аспірантури тривав 3 рр. (підготовний відділ � 2 рр.). Відділи й катедри Ін-ту Марксизму та Ленінізму (що 1929 р. мав 170 слухачів), були перетворені на ін-ти ВУАМЛІН: економіки, філософії, сіль. госп-ва, історії, права і радянського будівництва, техніки й техн. політики, літератури та мистецтва, нац. питання (1932 р. ч. слухачів ВУАМЛІН � 625). При ВУАМЛІН були т-ва істориків-марксистів, економістів-марксистів тощо; виходили журнали �Прапор Марксизму�, �Войовничий Матеріяліст�, �Історик-Марксист� і ін. Серед керівників катедр були М. Скрипник, М. Яворський, М. Попов, В. Юринець, С. Семковський, О. Шліхтер, Р. Левік, С. Щупак, Ю. Мазуренко, С. Вікул, Д. Наумов. Керівники й вихованці Укр. Ін-ту Марксизму та Ленінізму і ВУАМЛІН активно виконували, особливо з 1929 р., завдання КП(б)У в боротьбі з укр. наукою, організуючи кампанії в пресі проти окремих дослідників та інституцій з обвинуваченнями в націоналізмі й провадячи �чистки�, себто розгроми, н.-д. катедр. Скрипник, Шліхтер, Семковський, Яворський і Юринець, в наслідок урядового тиску, були 1929 р. зроблені членами УАН. Однак наступ із Москви протягом 1933�38 знищив і чималу частину викладачів та слухачів ВУАМЛІН. Переведена до Києва ВУАМЛІН при реорганізації мережі наук. установ була ліквідована в сер. 30-их рр.; функції її згодом перебрав укр. філіял Ін-ту Маркса-Енґельса-Леніна. [Р. М.]

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]