Всеукраїнський Революційний Комітет (ВРК), антибольш. політ.-повстанський центр, що існував у квітні-липні 1919, створений укр. соц.-демократами-незалежниками (Ю. Мазуренко, А. Драгомирецький, А. Пісоцький), які перед тим ішли на співпрацю з большевиками. Завданням ВРК було, використавши незадоволення укр. селянства больш. окупацією, скоординувати місц. заворушення й домогтися створення укр. лівого незалежного уряду. Ініціятори ВРК досягли угоди з ін. укр. соц. групами. Поряд ВРК (в Сквирі) створені були Гол. Повстанська Рада і Гол. Повстанський Штаб. В липні 1919 частина керованих останнім повстанців перейшла до військ УНР; частина членів ВРК була заарештована в Кам�янці за обвинуваченням у готуванні перевороту проти Директорії УНР, але незабаром випущена. Тоді ж ЦК незалежників вирішив припинити повстанську боротьбу проти большевиків, щоб не сприяти цим успіхам наступу Денікіна, і поклав кінець існуванню ВРК.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]