Вид, або аспект, найважливіша категорія укр. дієслівної системи, що характеризує, протікання дії в часі і проймає всі дієслівні форми й категорії, з дієприкметниками включно. Є В. доконаний, що обмежує дію в часі (заходив, походив), і недоконаний, що не вносить обмежень. Первісною формою укр. дієслова нормально є недоконана; з неї твориться доконана доданням приростка (жити � прожити), рідше вживанням суфікса -ну- або -м- (гавкати � гавкнути, кінчати � кінчити); від сприросткованих форм із спеціяльним значенням твориться нова недоконана форма суфіксами -а- (-ва-) або -ува (пізнати � пізнавати, записати � записувати). В деяких дієсловах відбувається при цьому чергування голосних у корені (див. Внутрішня флексія) або змінюється місце наголосу (розкИдати � розкидАти). Ітеративні форми, що частіше траплялися в староукр. мові, тепер уживаються в укр. мові надзвичайно рідко, чим укр. В. різниться, напр., від чеського, почасти ін. слов.