Вигорлят, група Вулканічних Українських Карпат між долинами Ляборця й Ужа, відділена внутр. карпатською улоговиною від Низького і Сер. Бескиду, збудована з трахіту й андезиту, висотою до 1100 м, глибоко розтята долинами. Найвищі верхи (Вигорлят 1074 м, Снинський Камінь 1007 м) � вигаслі вулкани з мальовничими скелями, залишками кратерів, виповненими колись озерами, з яких залишилося ще Морське Око (13 га, 30 м глибини) під Снинським Каменем. В. вкритий буковими лісами й рідко заселений за винятком долини Ужа і вузької смуги підгір�я, збудованого з урожайних туфів (рілля, виноградники). В. лежить перев. у межах Словаччини, але на укр. етногр. території.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]