Випадні голосні, голосні, що чергуються з нулем звука в ін. формах того ж слова. В сучасній укр. мові В. г. постали в наслідок відмінного розвитку редукованих голосних ъ, ь у сильній і слабкій позиції в староукр. мові. В. г. бувають е, о, зрідка и (в числівнику один � одного і в видових формах дієслів, напр., висхнути � висихати). Чергування випадних о, е з нулем звука виступає в тих же категоріях, що і чергування і з о, е, а саме випадні о, е бувають у називному відмінку іменників чоловічого роду, в родовому множини іменників жіночого й сер. роду і в прикметниках перед суфіксовим н (орел � орла, весло � весел, церковний � церква; також у займеннику весь � всього).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]