Висоцька культура, праіст. культура півн.-сх. Галичини й суміжної частини Волині в останньому тисячолітті до Хр., названа від погребища у с. Висоцьку б. Бродів; хліборобська культура з тілопальними та кістяковими (випростаними) похованнями і ще мало дослідженими селищами, що на півд. доходять до Дністра; кераміка часто з білоінкрустованим орнаментом і дірками під вінцями, багато мініятюрного посуду, бронзові сокирки, бритви, голки й шила, крем�яні знаряддя надбузького типу (див. ЕУ І, мал. 294).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 1]